устах. Троцький видав цілий ряд декретів, в яких запевняв, що Україна має бути вповні незалежна, що урядовою мовою має бути мова українська, що Україною мають правити тільки українські робітники та селяне, а ніхто чужий — та закликав червону армію, щоб памятала, що вона не є окупаційною армією, а тільки освободжує Україну і дає їй змогу управлятися власними внутрішніми силами.
Українські комуністи („боротьбісти“) словом і письмом промощували большевикам дорогу в українські міста й села. Вони запевняли, що російські большевицькі політики ґрунтовно змінили свій напрямок супроти України. Коли раніще стояли вони на становищу всеросійському і всякий український національний обяв уважали контрреволюцією, так навпаки тепер вони не тільки полишають повну свободу всесторонньому національному й економічному розвиткові, але навіть признають цілковиту незалежність — самостійність радянської України.
Тільки невелика частина українського громадянства скептично дивилася тоді на ті несподівані прояви толєранції і — так сказатиб безінтересовної любови до України з боку російських правлячих кругів, не довіряла їхнім наказам і декретам, та вважала, що українські ко-
