Сторінка:Герасимович. Життя й відносини на Радянській Україні. 1922.pdf/68

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Большевицька мораль.

Мені видається, що в цілій історії людства не найдеться подібного приміру так бездонно глибоко морального упадку, такого гидного морального багна, як приніс зі собою російський большевизм в областях державного, публичного, приватного а навіть семейного життя.

„Проводирі нового ладу занадто часто жертвували навмисне найвищими моральними цінностями: людськістю, волею і — найціннійшим з усього — правдою… Святі домагання совісти називали „анахронізмом“ та „сентименталізмом“… Для мене мілітаризм, поліцийний терор чи брутальне насильство не освячуються тим, що вони стали знаряддям комуністичної диктатури на місце плютократії“.

Це короткі цитати з листа Ромена Роллана в парижській дуже лівій газеті „La Clarté“, де він обговорює етичну сторону нео-марксівського комунізму.

Етичними основами російського большевизму стояли: брехня у всіх її найріжнородніщих формах і відтінках і нерозлучний з нею, досі небувалий цинізм, далі демаґоґія, шпіонажа, провокація, обман, підкупство, хабарництво, та розвійність. Тому нікого не здивує, що в такому етичному середовищі найкраще процвитають грабежі, крадіжі, розбої і та зі