Сторінка:Герасимович. Життя й відносини на Радянській Україні. 1922.pdf/69

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

становиска людськости найогидніща інституція „чека“, на якій властиво опирається ціла большевицька влада.

Цей морально здеправований большевизм зумів витворити свої чисто комуністичні і етичні засади, оперті на самоволі, насиллю і безправстві. Дійшло до того, що большевики опираючись на тій своїй новій комуністичній етиці, підносять до ідеалу, прямо апотеозують найстрашніщу інституцію людства — людську різальню „чека“, представляючи її інституцією наскрізь етичною, наскрізь моральною… І з того становища виходячи, взивають ще населення, щоби ту інституцію підпомагало! Мало того: Улаштовують публичні диспути для доказання високоморальної вартости „чека та для науки як треба поводитися „без сентиментів“. При одній такій диспуті в Одесі підніс якийсь „чекіст“ (якого імені собі не пригадую) з признанням, що у вознесенському мабуть повіті „слєдуватель чека“ поставив внесок на розстріляння свого рідного брата за „подпольную работу“ і… його розстріляли.

— „Ето пустякі — відозвався на це другий „чекіст“ — товарищ. Я подпісал смертний приґовор на свого роднаго атца за петлюровщину! Ето у меня називається работать без сентиментов!“…