одначе докажуть ту саму провину комуністові на міліони, то його увільнять або засудять на короткий час „концлаґеру“, покликаючись зовсім явно на повищу клявзулю. Того рода засуди можна читати майже що дня в офіціяльних большевицьких газетах в рубриці: „Красный суд“. Те саме за надужиття, за вбивство чи які инші провини. (Виїмку становить, коли ходить о вбивство якого комуніста.) Напримір винницькому предсідателеві „чека“ т. зв. „вохри“ доказано, що він в листопаді 1921. року розстрілами сотками винищував зовсім невинних Українців та за це революційний трибунал в Київі засудив його на смерть. Одначе „в виду большых заслуг для комунизма“ даровано йому життя і він за якийсь час в иншому місці далі винищуватиме Українців…
Так виглядає негідна комедія, що називається большевицькою „юстіцією“.
За далеко нас завелоб представлювання морального упадку в приватньому та семейному житті, одначе це дуже легко собі уявити. Та вже повищі, на офіціяльних большевицьких даних оперті факти доказують наглядно, що та „зовсім нова“ російська комуністична етика, яка становить цілу основу теперішньої совєтської будівлі, вже так розточила цілий орґанізм величезного державного апарату, що він розпадеться своєю власною тяжестю.
