Сторінка:Герасимович. Життя й відносини на Радянській Україні. 1922.pdf/94

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

всі Ірландці дураки і цілі століття битимуться за якусь національну „фікцію“? Независимість містить в собі національне, культурне й економічне визволення зпід чужого ярма! В тому й лежить причина такої довголітної упертої, крівавої боротьби. — Прим. І. Г.), то анґлійські робітники, котрі одним махом можуть зробити Ірландію независимою, досі не зробили того.[1] Будучи анґлійським робітником, треба бути ворогом независимости Росії, України, Польщі і т. д., бо независимість, хоч би навіть комуністична, означає для него смерть або еміґрацію.“

 
  1. Львівський „Вперед“, про якого чейже не можна сказати, що він відноситься ворожо до большевизму, обговорюючи в ч. 235 з 14. XII. 1921. р. у вступній статті „Вільна Ірландія“ здобутки Ірландців в анґлійсько-ірландському договорі з дня 6. грудня 1921. р. підносить, що в тій геройській нерівній боротьбі за національне визволення розмірно невеличкого народу проти могутньої держави, „по стороні Ірландців станув цілий культурний світ. В поміч її прийшла ціла ірландська еміґрація в Америці. По стороні Ірландії стануло ціле анґлійське робітництво, домагаючися від свого уряду сповнення всіх ірландських домагань“. — Як далеко польському або російському робітництву до цього відносно українського питання…