А всі можливости розвитку й досягнення незалежности для яких-небудь менших держав зникли на довгі часи скрізь в Малій Азії, Месопотамії, Арабії, Єгипті, Персії, Індії і Китаю.
Квола, розбита Европа, слаба Південна Америка, Азія й Африка, захлялий, розбитий світ, — ось мета американської політики.
Але Злучені Держави, Англія та Японія не довіряють одна одній, а крім того лишаються ще Франція та Італія, все ще великі держави, та Німеччина з Росією, котрі поволі починають набувати сили й поволі очунювати й приходити до себе.
Скрізь і завжди можуть повстати загрозливі могутні коаліції, союзи, і народи починають одразу готуватись до нової світової війни.
Оце як раз і єсть „Ліґа Націй“ і „світовий мир“ Злучених Держав та Англії, за котрий президент Вілсон, Асквіт та Лойд Джордж провадили таку пропаганду. А в ній і Німеччина, як тільки вона стане демократичною, теж матиме своє місце. Оце як раз для цієї мети й хочуть вони самоозначення народів Европи (але не Азії й Африки) — самоозначення, дозволене не дужим, а кволим народам, яке служитиме тільки знаряддям для завадження міцних союзів під проводом Німеччини й котре уможливлює для них самих керування Европою[1].
- ↑ Дозволимо тут собі ухилитись від простого нашого завдання й сказати кілька слів про незалежність при капіталізмі.
Це є питання великої ваги. Національний пролєтаріят, обдурений своїми угодовими керовниками, довіряв лібералам і демократам, а міжнародній пролєтаріят довіряв імперіялізму великих громадянських демократій.
І доки ще довірря триває, а французькі, англійські, американські, бельґійські робітники вірять, що англо-американський імперіялізм є кращий ніж німецький, доти не буде ніякої єдности пролєтаріята, жадного нового Інтернаціоналу, ніякої запальної боротьби світового пролетаріяту за світову революцію.
Вілсонова мета — незалежність і самоозначення всіх европейських націй — є неможливою. Бо інтереси цих усіх націй ріжні, а крім того, одні нації дужі, а инші кволі. А тому, що капіталізм усе ще поділений на ріжні національні ґрупи, це призводить до того, що при капіталізмі та відмінність в силі націй допровадить знову до диктатури й пригноблення.
Инакше це й бути не може. З боку Англії та Америки буде надзвичайно лицемірно обдаровувати всі европейські нації незалежністю, — після зруйновання сили Німеччини. Бо інтереси Англії й Америки вимагають, щоб жадна держава на цім континенті не стала дужою. Тому та незалежність є тільки зовнішньою. Це є тільки засобом добитися своїх цілей та обернути европейські
