Сторінка:Герман Ґортер. Світова революція. 1922.pdf/21

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


Правда, тоді німецький дух одвертої брутальности все буде правити. Німецький імперіялізм захляне.

Але на його місце повстане всевладна англо-американська монополія, котра закує більшу частину світа в кайдани мертвого спокою, а цілий світ оберне в неволю.

Дух же цієї імперіялістичної монополії — є та сама брутальність і гнилизна американського капіталізма, що, зєднавшися з витонченим розбішацтвом англійського, обертає приборкані держави в безсилі жертви визиску.

Ось яке це сполучення: Тонке лицемірство й брехлива демократія!

А яке ж значіння матимуть для світового пролєтаріяту наслідки цього імперіялізму? Американо-англійські банки, американо-англійські трести будуть правити світом. Для всіх инших країн буде дуже важко з ними суперничати. Їх буде часто приборкувано просто силоміць.

Боротьба пролєтаріята проти цієї монополії попаде в дуже важкі, майже в неможливі умови.

 

    народи в політичних і економічних васалів обох англо-саксонських народів.
    Правда полягає в тому, що при імперіялізмі не може бути ніякої незалежности. Коли б Німеччина виграла, вона б упорядила таку Ліґу Націй, в котрій усі народи не були б самостійними народами, а звичайними підданцями Німеччини. Коли б виграли Союзники, то вони б поставили таку Ліґу Націй, в котрій усе було б кволе крім Англії й Америки; їхня кволість і примусила б їх скоритися цим двом останнім.
    Мета обидвох імперіялізмів є та сама: приборкання націй, керування світом, світова влада й світове панування.
    Німеччина одверто й жорстоко нищить незалежність народів. Англія та Америка дозволяють їм істнувати на око, але в дійсности забивають на смерть. Ріжниця між діями одного й другого імперіялізму не істотна, а тільки поверхова.
    Ріжниця між німецьким і англо-американським імперіялізмом є та сама, що між консерватизмом і лібералізмом, між абсолютизмом і республіканством, між аристократією й демократією.
    Але між імперіялізмом реакційної абсолютної аристократії і між імперіялізмом ліберальної республіканської демократії єсть тільки зовнішня, поверхова ріжниця, а єство і суть є однакові і там і тут.
    Дійсної незалежности не можна досягнути при капіталізмі, чи буде цей капіталізм демократичний чи аристократичний. Капіталізм і імперіялізм неминуче змагається до поневолення народів.
    Причина є та, що монопольні банкові інтереси в Німеччині, Англії й Злучених Державах посідають все могутню владу і правлять цілом світом. Знаменне є те, що в питанні про незалежність капіталізм стоїть у сліпій притоці. Це питання, як і багато инших справ, може розв'язати тільки соціялізм.