реформізмом. В національній политиці обстоювати лібералів проти консерваторів, або консерваторів проти клерикалів значить провадити національний реформізм. В міжнародній політиці інтернаціональним реформізмом буде те, коли ми будемо обстоювати демократичний імперіялізм проти абсолютного імперіялізму. Це є чистою кволістю розуму з боку пролєтаріяту покладати надії на те, що одна частина капіталізму, демократична частина, є в стані робити реформи, або розвязати такі питання, котрі тільки соціялізм може розвязати.
Так саме, як той, що в національній політиці ставить лібералів вище за клерикалів, перешкоджає національній єдности пролєтаріяту, так саме й той, що ставить англо-американський капіталізм вище німецького, вадить інтернаціональній єдности пролєтаріяту.
Національний і інтернаціональний реформізм повинно поборювати й повалювати.
Найважніщою річчю для пролєтаріяту — це зрозуміти, що обидва імперіялізми суть однакові, що їхні цілі й наслідки суть однаково руйнувальні, а утямивши це, з'єднатись для знищення всякого імперіялізму.
