тому самому місці, де він є тепер, а нові війни та озброєння ані трохи не спиняться.
Та навіть і революційні домагання, подібно тим, що їх робітники можуть поставити правительству, щоб його повалити, або щоб упростити революцію, навіть ці домагання підуть на марне. Бо як тільки правительство попадає в притоку без виходу, воно приймає ці домагання за свої і заявляв робітникам: „Бачите, ваші цілі є нашими“ — і таким робом зламає революцію.
„Без анексій і контрибуцій“ ще не подає нам шлях для виходу.
Ось у тім і полягає весь жах становища і ніщо не вияснює нам з яскравішою очевидністю катастрофальну природу цієї кризи, в котру капіталізм запровадив суспільність.
Капіталістичні держави не можуть допевнитись якогось миру поміж собою, — ні протягом війни, ні після неї.
Їх присилується що раз то глибше в кріваву купель поринати. При капіталізмі пролєтаріят мусить мати або імперіялістичний мир, або імперіялістичну війну. Кожна імперіялістична війна означає ще жахливіший імперіялізм, а кожний імперіялістичний мир означає нову, іще жахливішу війну.
Тільки один шлях з імперіялізму й війни лишається одвертий: то революція.
Капіталістичні правительства Англії, Франції та Злучених Держав Америки, а разом з ними всі ті, що удають із себе соціялістів, що зреклися геть своєї сили і цілком віддали себе до послуг військового ґенерального штабу, — всі вони безумовно відвічальні за війну; вони є слугами ґенеральних штабів і подібно цим забризкані кроввю. Вони балакають про „демократію“. Мовляв, коли б ми мали перемогу демократій у Німеччині та Австро-Угорщині, то демократії вчинили б мир з ними. Але ж плутократична Франція є „демократія“, господиня світу Британія є теж „демократія“, і Америка, країна трестів і монополій, озбройних страйколомів, котрі орґанізують убивства робітничих ватажків, — оця країна є теж „демократія“. А чи зробили вони що небудь щоб запобігти війні?
Ні! Англія при Єдуарді VII. своєю політикою оточення Німеччини допомагала її призводити. Америка прилучилась до війни одразу, як побачила, що справа йде про панування над цілим світом. І чи зроблять ці демократії мир, коли вони виграють війну? А коли Німеччина й по-
