Сторінка:Герман Ґортер. Світова революція. 1922.pdf/47

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Здійснено те, що народ признавав неможливим, що реформісти заперечували, — один великий центральний контроль над виробом багацтва та його росподілом; контроль у капіталістичній державі був здійснений. Оттут ми його маємо.

Сувора потреба присилувала за три роки війни доконати того, чого більше як піввіковий мир не потрапив доконати, а саме, громадський контроль над працею.

Соціялізм спочиває на підвалинах громадського контролю над працею, продукцією й росподілом. Отож тим то підвалини соціялізму покладено. Централізований контроль над світовою продукцією й росподілом єсть та підвалина для соціялізма, котру капіталізм поклав на найвищому щаблі свого розвою.

Робітники тепер мають у своїх руках засоби, щоб установити соціялізм і спорудити нову громаду. Доказом на те є другий яскравий факт. Перед війною по всіх країнах животіло багато дрібних підприємств, з котрих кожде незалежно від другого провадило своє діло, сила великих закладів робила на той штиб.

Але протягом війни величезна кількість їх, чи то з власної волі, чи то з державної принуки позіллялися в трести й обєднання.

Пролєтаріят повинний взяти контроль над тими вже централізованими засобами продукції. Він ніколи не повинний припустити, щоби промисловість, торг, хліборобство, транспорт і банки знову повернули до рук буржуазних власників.

Треба оттут згадати, що виріб і росподіл є питання загальної економії і такими вони лишаться й на майбутнє. Та протягом війни їх було взято під контроль держави, — тільки ще знаряддя продукції держава собі у власність не перебрала, і вони ще приватним власникам, капіталістам належали.

Капіталісти орудують державою, мов засобом визиску й пригноблення робітників. Коли ж держава керує продукцією й росподілом, то вона те в інтересах капіталістів робить і тож їм і весь прибуток оддається. Функція держави є в тім, щоби грабувати робітника.

То все мусить змінитись. Світовий пролєтаріят, а надто в Англії та Німеччині, має пильнувати, щоби права приватної власности й приватних капіталів, чи-то уміщених в державу, чи-то в особистому посіданню, було нещадно збурено.