Але яким робом того можна діпняти, коли капітаталісти є всевладними панами в державі, коли вони в дійсности і єсть самі державою?
Тут не може бути иншого шляху, крім цього: політичну владу захопити та встановити диктатуру пролєтаріяту.
Ви мусите збурити владу старої держави і спорудити нову державу, владу робітничу.
Що те цілком можливо, це ми згодом з'ясуємо, а зараз ми мусимо насамперед визнати, що потрібний матеріял для того вже готовий.
Обявивши, що матеріяльні умовини вже достигли, ми зараз маємо ще показати, що пролєтаріят повинний захопити політичну владу, і це на підставах особистих, людських і психолоґічних непохитно треба зробити.
Протягом війни капіталісти знищили силу своїх виробних машин. Міліони робітників убито, а ще більше того безнадійно покалічено, удови й сироти тепер складають по всіх країнах величезну частину людности.
Ледве який крам продукується. Повсюди недостача сирівців відчувається. Машини стоять бездільно, або без користи марніють. Всю промисловість скеровано на військові цілі. Засоби сполуки й транспорту опинились в стані повного безголоввя. Цілі флоти кораблів лежать на дні морському. Поля лежать облогом, або їх погано обробляється і вроджають менше, як попереду. Постача худоби підупадає. Продукування речей першої потреби занепадає. Дійсно, світовий голод повертає до нас своє лице. Міліони дрібних підприємців зруйновано, а дрібне селянство всього порішилося. Держави пообтяжувана непомірними боргами, самий інтерес на котрі подекуди цілу суму довоєнного бюджету складає.
Держави можуть зріктися тих боргів, але те зречення зруйнує капіталістів. Буде спробувано ті борги відплатити, але для того треба обезкровити цілі народи.
Економічна й фінансова криза насуваються разом. Загальні злидні розпросторюються по цілому світу.
Здемобілізовані салдати зіткнуться з безробіттям. Коли немає сирівців, а фабрики війною позбурено, то де ж узяти тої праці?
Економічна війна неминуче прийде слідом за боєвищами військових сил. І в ніякому разі сирівців не буде вистачати для промисловости, а високі ціни мусять бути звичайним явищем.
