Світовий пролєтаріят мусить спорудити робітничі ради, місцеві повітові ради, губерніяльні чи краєві, і загально-державні та національні. То буде знаряддям революції і новою формою суспільности. Тільки ті ради й повинні посідати владу.
Отже, Робітничі Ради держав та народів мають заступити буржуазні правительства: оце ж і єсть форма революції й нової громади, котру робітництво мусить повсюди створити.
Російські революціонери оддали власть тільки робітникам та вбогим селянам, котрі йдуть у парі з робітництвом.
Вони дали землю вбогому селянству.
Вони вчинили мир, тимчасом коли капіталізм і буржуї людськість вигубляли і землю руйнували.
Вони позабірали всі великі промисловости, банки й засоби продукції.
Вони зріклися виплати національних боргів.
Вони конфіскували всю власність.
Вони запровадили примусову працю.
Отож нині у-перше, як запанував на землі капіталізм, виробники капіталу поробились власниками. Робітнича кляса стала сама посідати свої вироби й засоби продукції. Весь капітал перейшов до рук тих, що його продукували, та були його законними власниками. Капітал покинув руки тих, що його колись експропріювали, та перейшов до рук дійсного власника, — до народу, котрий створив його.
Російські революціонери впровадили єдину форму виховання, з єдиною школою, з вільним для всіх навчанням.
Вони для всіх відкрили двері всіх вищих виховавчих установ.
Вони впровадили робітничий контроль по фабриках і майстернях.
Вони підрядили всі промисловости контролю робітничої суспільности.
Вони почали використовувати великі промисловости на взір мійських промисловостей.
Вони пустили артелі бідних селян використовувати великі окономії.
Вони зробили початок планового виміну, планового трапспорту й планової продукції.
