вати? Вони мають владу, вони озброєні. Хто може при тих умовах їм перепоною стати?
Безперечно, вони зустрінуть великий спротив з боку маєтних кляс, — заможного селянства, шляхти, капіталістів і частини дрібного міщанства, — та навіть з боку самих убогих селян, які ще досі чепляються за індивідійні думки й поняття.
Але ці труднощі не є непоборними.
Треба тільки терпіння й часу. І спробу буде в усякому разі зроблено. А щоб дати їм сприятливу нагоду для вспіху, треба, щоби на них не напала ніяка зовнішня сила, хліба од них не заграбувала, не зміцняла контр-революцію та ні в чому їй не допомагала.
Робітники світу! Не було, немає й не буде спромоги піддержати соціялізм у тій країні, на котру инші держави свої наскоки чинять. Соціялізм мусить запанувати в усіх країнах, або принаймні в кількох передових країнах у той же самий час.
Оце наука, котру нам подає Російська Революція»
А тепер велика драма розгортається далі. Німеччина шматує тіло Росії і, одрізавши Україну, викликала голод і недостачу споживи. Ціни підносяться вгору. Паскарство їстивними речами набуває велетенського розміру. Де-котрі селяне кидають робітництво на призволяще, бо вони не вдоволені тими твердими цінами на продукти, що їх громада встановила. Голод і нестача спиняє реформаційну працю, — а надто поділ землі та соціялізацію хліборобства. Соціялісти-революціонери та де-які селяне відцуралися большевиків і намагаються втягнути Росію в нову війну з Німеччиною[1], що так спричинилась до тих злиднів, — і тим робом ледве не повалили й саму революцію. В той самий час Англія, Франція, Японія і Злучені Держави силуються й собі проломитись в Росію і собі намагаються позагарбати великі смуги земель на Мурмані та в Сибіру. Вони постачають контр-революціонерам зброю та гроші і всіляко, як можуть, їм допомагають. З усіх боків вороги запеклі свої голови підносять, та не мають вони надії на перемогу инакше, як тільки за чужоземною допомогою.
Заатакований з усіх боків улюбленцями капіталізма, зародок соціялістичного братерства змагається за істнування, силується розвиватись, або принаймні дожити
- ↑ Це було в літку 1918 року. (Г. П.)
