й діждатись до европейської революції. Але, як угорі ми згадали, американська й світова революція не приходить на допомогу, а російська революція тимчасом сама стоїть у вирі великої небезпеки. Світова революція повстане, та тільки згодом, бо ріжні економічні, історичні й політичні умовини загальмували її наступ по инших частинах світа.
А тепер ми вкажемо, що то за осібні умовини і появимо перед очі пролєтаріята, чому світова революція має наступити аж по російській революції.
Перша велика ріжниця між російською і західньо европейською революцією єсть ось яка. Російські революціонери могли провадити революцію тільки за допомогою селянства. Селянство само було революційне. Без його підмоги робітники могли б дуже мало зробити, хай би там хоч як вони були шалено одважні. В Росії сила було великих маєтків. Вони належали царській родині, державі, шляхті та церкві. Ті окономії можна було поділити. Селяне хотіли землі, революційне робітництво тільки того й хотіло, що ту землю їм приділити. Оттому селяне свої сили й злучили з робітничою силою.
Оттут і лежить велика ріжниця між Росією й Західньою Европою. На Заході, навіть в Англії та Німеччині, не так воно багато є безземельних хуторян та селян, а також немає тут і дуже великих маєтків, за винятком хиба кількох країн та округ. Навпаки, в багатьох европейських країнах, ось як у Німеччині, Франції, Скандинавії, Голандії та Бельґії, — середнє селянство та дрібне землеволодіння стало загальним порядком. Робітництво в Західній Европі мусить вчинити революцію без участи селянства, або принаймні з меншою участю, як у Росії. Там пролєтаріят мав дужу піддержку, тут же він стоїть самітний. Оце є перша причина, чому тут революція станеться пізніше.
Друга причина є така. Правительство й бюрократія були кволі. В Европі, а надто в Англії й Німеччині, вони суть дуже міцні. Орґанізація капіталізму в Росії була також дуже несправною. Тут же, та знову особливо в Англії й Німеччині, капіталізм чудово орґанізований. В Росії супротивники революціонерів кволі, а в Західній Европі вони дужі. В Росії пролєтаріят мав за собою велику, міцну допомогову силу селянства, і кволу орґанізацію капіталізму проти себе. На Заході пролєтаріят стоїть сам супроти могутнього капіталізму.
