Сторінка:Герман Ґортер. Світова революція. 1922.pdf/70

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Робітництво в Західній Европі численніше в порівнянню з рештою населення, воно є численніше, як у Росії, але менше загального числа робітників і селян укупі.

На Заході робітництво має непохитну підвалину, на котрій можна будувати соціялізм. Насамперед, банкова система, головні галузи промисловости, транспорт і обмін були вже перед війною доспілі для соціялізації. По-друге, імперіялізм протягом війни централізував продукцію й росподіл. Та орґанізація з технічного боку є надзвичайно могутньою і пролєтаріят може взяти її за підвалину, на якій соціялізм буде споруджено. В Росії ті орґанізації або зовсім не істнують, або перебувають у дуже незавершеному стані.

В Росії суспільність іще не була готова перед війною для соціялізма, а за часу війни її орґанізація зазнала дуже великої виснаги. В Західній Европі суспільність уже достигла для соціялізму перед війною, а протягом війни її орґанізація і централізація досягли ще більшої сили.

В Росії нечисленний пролєтаріят, разом з допомогою великої маси революційного селянства, стоїть перед завданням споруди нової громади з обмеженими економічними засобами в їх роспорядженню. Пролетаріят Західньої Европи стоїть сам перед своїм завданням, але він є могутній і добре зорґанізований і посідає економічні джерела.

Російський пролєтаріят, малий кількістю, але дужий піддержкою селянства, змагався крихкою зброєю зі своїми крихкими супротивниками. Робітництво Західньої Европи, велике числом, та самітне в борні, змагатиметься дужими засобами проти своїх дужих супротивників. Орґанізація західнього робітництва підчас війни дуже похитнулась через мобілізацію його членів до армії. В той самий час орґанізації капіталу, а надто правительств, за той же період надзвичайно зміцніли. Через ті всі причини революція в Західній Европі прийде пізніще й буде мати більше труднощів, ніж у Росії. Вона буде цілком ріжнитись од Російської Революції.

Селяне на Заході, в протилежність Росії, нереволюційні. Оце можна сказати як про велику більшість малого селянства, так і про дрібних крамарів.

Хоча ці дві верстви самі по собі нереволюційні, але вони напевно обєднаються з пролєтаріятом, бо імперіялізм їх дуже гнітив, а війна їм таки добре дошкулила. Дрібні капіталісти вже віддавна вагались поміж буржу-