Сторінка:Герман Ґортер. Світова революція. 1922.pdf/74

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

кратів, уі Франції з боку більшости партії центра та робітників сандикатів і в Америці з боку фахових спілок. Повсюди з'являється небезпека.

Коли ця змова вдасться, буде посіяно розбрат між робітництвом. Де-котрі перейдуть на бік імперіялізму, инші обстануть за революцію. І тоді революцію буде програно, бо робітнича кляса буде безсилою. Вона буде кволою з самого початку, і тоді годі уповати на піддержку инших верств населення, крамарів та дрібних фармерів. Вона буде вся в повній власти імперіялізма.

Тільки тоді робітництво здобуде перемогу, коли воно непохитно обєднається і жадна його частина не погодиться на державний соціялізм.

Ми знову проказуємо, що повна єдність пролєтаріяту єсть друга наука, яку нам подає Російська Революція.

Понад тим, ми маємо ще один приклад, котрий подають Росіяне західньо-европейському пролєтаріятові. Коли російських робітників уже де-в-чім переможено, то тільки тому, що німецький, англійський та американський пролєтаріят одночасно не зробив таку ж революцію.

Російська Революція живе в постійній небезпеці поразки. Коли б її було врешті переможено, то ми знаємо, через що саме це могло б статися.

Атакований з усіх боків усіма капіталістичними державами й цілим світом, російський пролєтаріят буде одначе міцно до останнього менту революцію боронити, і вміраючи, він дасть ще один іще більший приклад світовому пролєтаріятові.

Міцно держати прапор революції, за неї терпіти і задля неї умерти, — це, дійсно, є щирий інтернаціоналізм. Ця солідарність робітників Росії з робітництвом світа, — це останній і найбільший приклад, котрий Російська Революція подає в науку світовому пролєтаріятові.

В самому вирі крівавої капіталістичної оргії пролєтаріят свою єдність появляє. Саме посеред війни зародилась клітина нової людськости.

Російська Революція появила пречудовий приклад Західній Европі й Америці, — своїми постановами, своєю завбачністю й одвагою, формами своєї орґанізації, совітами своїми і ділами, що важать більше понад усе, поваленням царату й капіталізму, конфіскацією капіталів,