Михайло Грушевський — се наш найбільше визначний історик, учений і полїтичний дїяч. Здавна стояв він на чолї українського руху цїлої соборної України і цїле своє житє посвятив писаню Істориї України і українського народу. 20 лїт був він професором української істориї на львівськім унїверситетї. В 1906 р., Грушевський переносить ся зі Львова на Велику Україну а підчас російської революциї 1917 р. стає на чолї Українського Правительства в Київі — Центральної Ради. В 1918 р., Грушевський кінчить продовженє своєї “Істориї України“ від 1914 р., і видає єго в Київі. З початком 1919 р., проф. Грушевський лишає Київ, занятий большевиками, їде до Чехії, а опісля до Швайцариї і до Парижа, де я сходив ся часто з ним лїтом 1919 р., і вислухував єго одушевленї розмови про українську соціял-революційну партію, якої проф. Грушевський став великим речником послїдними роками. Грушевський чоловік малого росту, живої вдачі, поважного симпатичного вигляду, говорить французькою і нїмецькою мовою а послїдними місяцями, помимо єго старого віку, (60 лїт), взяв ся пильно до вивченя анґлїйської мови. Проф. Грушевський живе тепер в Празї.
Сторінка:Геройська Україна. Ілюстровані спомини з України. 1920.pdf/40
Цю сторінку схвалено
ПРОФЕСОР МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ,
(Поясненє до образка на правій сторонї.)
