Сторінка:Гете. Фавст. пер. Д. Загула (1919).djvu/141

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 128 —

 Ідеаліст: Тепер фантазія моя
 Буяє небесами;
 Коли це все таке, як я,
 То дурень я так само.
 Реаліст: Єство є мукою для нас,
 Страждаємо душевно;
 Я на ногах це в перший раз
 Тримаюся непевно.
 Супернатураліст: Оце вдоволення моє,
  З чортами враз радіти; —
 Бо як чорт, то певне є
 І добрі духи в світі.
 Скептик: За блудним огником ідуть
 До скарбів цих, мов хмара,
 І я якраз на місці тут,
 Бо сумнів — чорту пара.
 Капельмайстєр: Жабки в траві, мушки в горі
 Прокляті діллєтанти!
 І цвіркуни і комарі, —
 Ви справді музиканти!
 Зручні: Нас прозвали sans-souci,
 Ми щастя скрізь знаходим,
 Не вдержать ноги нас, то всі
 Ми головами ходим.
 Незручні: І нам попадались незгірші шматки.
 Тепер надія в Бозі;
 Пірвались наші чобітки,
 А ми танцюєм босі.
 Блудні огні: 3 болота ми прийшли до вас,
 Бо ми в багні родитись,
 А з вами за короткий час
 Ґалянтними зробились.
 Погаслий метеор: Колись я впав з небесних сфер,
 А встать — не маю змоги.
 Чи зможе хтось мене тепер
 Поставити на ноги?
 Массивні: Місця! місця! Там, де йдеш,
 Пропало все зелене;
 Духи йдуть, а духи теж
 Незграбні мають члени
 Пук: Не ступайте важко так,
 Мов ті слони й верблюди;
 Хай Пук, тоненький як червяк,
 В цей день найтовщим буде!
 Аріїл: Кому дала природа в дар
 Духовні, легкі крила,