Ta в перший піврік для початку
Навчіться точного порядку!
Щодня навчання пять годин:
Вже будьте тут, як, тільки вдарить дзвін.
І дома часу не марнуйте,
Всі параґрафи затвердіть:
Уважно слухайте, пильнуйте,
Щоб не сказать того, що в книжці не стоїть.
Та все записуйте у зшиток свій.
Мов це би диктував сам дух святий!
Ученик: То вже про це й не говоріть подвійно!
Я знаю й сам, як добре це:
Як на папері мається вже все,
До дому можна понести спокійно.
Мефістофель: Ще факультет мені скажіть!
Ученик: До правознавства я прихильности не чую...
Мефістофель: Я це за зло не поміркую.
Бо з правом, пане, справа зле стоїть.
Закони та права, мов ту хворобу.
Що в спадку нам досталась від дідів,
Ми тягнемо від роду та до роду
І поширяємо від нас до всіх країв.
Тут розум — дурощі, а добре — злом зробилось:
А ти терпи за те, що ти вже внук!
Про право-ж те, що з нами народилось.
Нема ні слова в книгах цих наук.
Ученик: Я їх ще бічьш ненавижу в цей час;
Щасливий той, хто вчиться в вас!
До богословія я щось охоту маю.
Мефістофель: Я вас туманити не дуже то бажаю.
І цю науку можна залишить.
Тут важко ложну стежку оминути,
В науці тій на дні багато трути,
Якої від ліків не легко відріжнить.
І в ній найкраще слухати одного.
За всі слова клястись, що вчули ви од нього.
І взагалі тримайтесь тільки слів!
Тоді ввійдете через певну браму
В притвор обіцяного храму.
Ученик: Та без понять нема, здається, слів?
Мефістофель: І щож? Не треба вам жахатись,
Бо де забракне нам понять.
Там можна зручно слово підібрать.
Словами легко сперечатись
І з них сістеми будувать.
На слово вірять всі прихильно.
Від слова йоти відібрать не вільно.
