Сторінка:Гете. Фавст. пер. Д. Загула (1919).djvu/86

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 73 —

 Мефістофель: Чекай, їх свинство в шир і в глибину.
У всій красі повинно показатись.
 Зібель (пє необережно, вино виливається на землю і стає полумям):
Огонь! Рятуйте! Пекло тут горить!
 Мефістофель (заклинає полумя):Будь, тихо, приязна стехіє!

цить!

(до товариства): Огню на цей раз тільки пара крапель.
 Зібель: Що це таке? Дивись! Не на таких потрапив!
За це вам дорого прийдеться заплатить!
 Фрош: Хай тільки він відважиться ще раз!
 Альтмаєр: Хай забірається в цій хвилі з перед нас!
 Зібель: Ви що задумали, паш панцю дорогенький?
Вам тут дістанеться за ваші витребеньки!
 Мефістофель: Мовчи, старий бурдюгу! Перестанеш?
 Зібель: Ах, ти мітло!
То ти ще нам грубяниш?
 Брандер: Стрівай! ти вже своє дістанеш!
 Альтмаєр (витягає корок зі стола, на нього паше огнем):
Горю! горю!
 Зібель: То чарівник!
Ножем його! Немає прав для них!

(Витягають ножі і кидаються на Мефістофеля)

 Мефістофель (з поважною міною на лиці):
 Хай облудний звук
 Замінить кожен кут, —
 Будьте там — то тут!

(Вони стоять здивовані і дивляться один на другого.)

 Альтмаєр: Де я?Який розкішний сад!
 Фрош: Це виноградник? — може сниться?
 Зібель: І під руками виноград!
 Брандер: А осьде серед листя —
Зелений кущ! Поглянь, яка китиця!
(Ловить Зібеля за ніс. Другі роблять те саме і підносять ножі.)

 Мефістофель (як перше): Хай спади блуд з очей!
Затямте, як то чорт жартує!
(Зникає з Фавстом, приятелі випускають один одного.)

 Зібель: Це що?
 Альтмаєр: Як?
 Фрош: То твій був ніс, чи чий?
 Брандер (до Зібеля): То це твій ніс в руці держу я?
 Альтмаєр: То був удар! Я ніг своїх не чую!
Стільця сюди, а то впаду я!
 Фрош: Та ні, — скажіть, що сталось тут?
 Зібель: Де харцизяка той? Як здиблю де в куточку,
То вбю! І там йому капут!