Цю сторінку схвалено
Жалі,
Панує спокій в тишині,
І тікають печалі
Далі
В сутінки запашні…
/ Блаженні тіні повільно розходяться, ховаючись праворуч і ліворуч у кущах. З'являється Орфей, повільно наближаючись із глибини. /
ОРФЕЙ. Небо нове світиться там!
Ясніший день сяє очам…
Співає все, мов храм!
У заростях юних ліщини
На пташиний
Спів стрункий
Відгукаються струмки,
Дихають миром зефіри…
Тут втіху всім приносить вічний супокій…
Та чи мирне блаженство щире
Дасть розраду журбі моїй!
Лиш ти, незабутнє кохання,
Розраду ти даси
Мені в моїм стражданні!
Погляд твій
Вічно молодий,
Посміх твій золотий,
Серце жіноче, —
От, от усе, чого я хочу!
ХОР /невидимий/. Увійди в притулок мирний,
Друже ніжний,
