Лютий наказ! О, я не можу ніяк!
ЕВРІДІКА. Хоч раз на мене глянь!
ОРФЕЙ. Охопив серце ляк!
ЕВРІДІКА. О, жорстокий!
Так ти ось як подбав про коханої спокій.
ОРФЕЙ. Колись збагнеш зміст вчинку ти мого!
ЕВРІДІКА. Та життя повернув ти,
Щоб знов віднять його!
О заберіть же, боги, вами дане!
Ти, недобрий ти, кинь мене!
ОРФЕЙ. Йди! Іди за мною, кохана!
ЕВРІДІКА. Ні! Йди гадь! Краще хай настане
Кінець, забуття чарівне!
ОРФЕЙ. Зглянься, зглянься!
ЕВРІДІКА. Кинь Еврідіку!
ОРФЕЙ. Ах, жорстока! Неба владико! Ходім! Не здавайся ти судьбі!!
ЕВРІДІКА. Любий, скажи! Тебе благаю!
ОРФЕЙ. Хоч з муки в труну лягаю,
Ні, не відкриюсь тобі!
Будьте, о боги, прихильні,
Боги, усе зробити вільні!
О, страждання непосильні!
Скільки ридань
З божих нам благодіянь!
ЕВРІДІКА. Будьте о, боги, прихильні,
Боги, усе зробити вільні!
О, страждання непосильні!
Скільки ридань
З божих нам благодіянь!
