Сторінка:Глюк-Еврідіка - лібрето (переклад Дроб'язка).pdf/9

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


  Доброти вам увіллють!
Хор.   Ніжний, ясний мотив,
  Любий принадний спів
  З лагідних тоскних слів!
  Нам вгамував співець
  Злобу сердець!
  Хай же під землю йде!
  Скрізь його шлях веде!
  Нас він в полон узяв,
  Поки пісні співав,
  Він подолав!

/Під час цього хору врата підземного царства відкриваються. Орфей прокладав собі дорогу посеред привидів, зачарованих грою його ліри. Він входить в підземне царство. Танці фурій./

Єлісейські поля.

Сцена, спочатку мало освітлена ніби ранковою зорею, потроху наповнюється світлом.

Спочатку Еврідіка одна, потім групи блажених тіней.

Входить Еврідіка; смутна, блукаючи очима, вона тужить за своїм другом. Виходить. Поступово з'являються блаженні тіні і групами прогулюються.

Блаженна тінь з хором Тут оселі
  Ясні й веселі,
  Тихе блаженство забуття,
  І осяйного щастя
  Світле почуття.
  Хвилюватись я не змушу
  Душу,
  Зникли запропалі