лу свою готівку в грошах та всї касові книги і документи відіслати до Львова, зглядно до Чернівців, звідки все перевезено в безпечне місце.
В сей спосіб — всі касові книги і записки та всі касові документи є захованї в порядку. Гроший з банків і кас російська армія також не забрала — тимбільше, що гроші кредитових кас і
банків се приватна власність а вороже війско і уряд може конфісковати в занятім краю тільки власність держави.
Еоли-б в нашім краю по скінченю війни, якийсь банк або деякі роди кредитових кас вже не продовжували більше своєї дїяльности — то в тих касах буде установлена так звана лїквіда ція маєтку. То значить, що ті каси в протягу означеного часу будуть стягати від своїх довжників позичені гроші і рівночасно будуть віддавати гроші тим людям, що зложили в касі свої ощадности або удїли.
Не можуть також нїкому пропасти гроші зложені в державній почтовій касї ощадности — анї гроші, які були для когось переховані в так званім судовім депозитї або як у нас кажуть — в судових касах (приміром сиротинські гроші).
Всї писемні посьвідки кас на зложені гроші, всї вкладкові і щадничі книжочки — всї ресїти і квіти на зложені або вислані почтою гроші до каси або до банку — треба старанно переховувати.
Вправдї і такому чоловікови, що згубив або затратив вкладку чи щадничу книжку — гроші не пропадуть, однак він мусїв би сейчас по війнї зголосити писемно до банку або до каси про