на яких особисті та маєткові війни мусять в краю уложити ся — а тим самим вказати нашим людям ясно і правдиво, що їх жде по поворотї до краю — се виключна цїль нашої брошури.
Війна — понятє насильства. Хто силою переможе противника — сего правда — сей здобув собі право.
Мимо свого протиправного характеру, війна є доси в понятю людських законів — хоч непожаданою однак конечною правною інституцією.
Цивілїзовані держави придержують ся у всїх взаєминах між собою так званого міжнародного права.
І якраз міжнародне право в своїй більшій части містить постанови, що дотичать веденя воєн.
Узнаючи правність та слушність по сторонї воюючої держави, уживати зглядом противника огня і меча — міжнародне право рівночасно постановляє, яких насильних дїлань і способів вільно уживати на війні воюючим державам — а яких не вільно.
Виходить з сего, що хоть людська культура і людська цивілїзація доси не здобули ся на се, щоб війну знести; то все таки ідеї новочасного пониманя так званих “прав чоловіка” та новочасні ідеї про задачі і цїли модерних держав зглядом горожан — змогли обмежити та переймити духом людяности навіть сей остаточний, з властивим понятєм права так незгідний, бо на
