|
*** Роспни ж із собою й моє Ти тіло і прибий на хрест
Нехай я не буду навні цілий — або тільки воскреснути в середині;
Нехай зовнішність моя висохне, аби тільки
Що инше в середині зацвіло. Така смерть — життя!
*** О новий мій Адаме! О найкращий сине!
О всесвітній сороме — буйність Атен!
Під буйством твоім — світло,
Під смертю — вічне життя. Яка темна завіса!
|
ПІСНЯ ВОСЬМА
(ВЕЛИКОДНА)
(на текст: „О! О! Біжіть на гори“ Захарія. Або: „Вставайте хто спить! Спокій дасть Бог на горі сій“, Ісаїя).
Вкрився я весь ранами смертоносними,
Нестерпимі пекельні біди всього мене обійшли,
Прийшов на мене жах і тьма! Ох, гадино люта!
Лиха мінуто!
Коле утробу твердий терен хороби,
Скорбує душа в міні, боїться смерти.
Ах, хто мене від тої години спасе?
Хто мене поправить?
Отак олень бистрий терпить:
Він швидче птиці летить на гору пити,
А спрага палить усередині, бо наївся гадюк
І всякої отрути
Побіжу ж я на Голгофу скоренько —
Там висить сцілитель мій між двома розбійниками,
А Йван коло хреста ридає
І хрест цілує.
|
