|
Нічого я не хочу, окрім хліба та води.
Бідність міні приятель, ми з нею давно свати.
О діброво, і т. д.
*** З усіх маєтків тілесних — спокій та свята свобода,
Окрім вічностей небесних — тільки одно таке життя для мене є святим.
О діброво… і т. д.
А коли б до тих усіх благ додати ще побіду над гріхом
То не знаю що́ й могло би бути краще.
О діброво… і т. д.
Здоров будь, милий мій покою! Во віки ти будеш мій.
Добре міні бути з тобою. Будь ти вовік моїм, а я твоїм.
О діброво! О свободо! Тут я тільки став мудрим.
Сюди тягне мене моя природа, тут хочу я й умерти.
|
ПІСНЯ ТРИНАДЦЯТА
(на текст: „Підіть пріч зпосеред їх“, а також: „давай, брате жити на селі: там родила тебе мати твоя“).
Ах поля, поля зелені
Украшені всякими квітками!
Ах долини, яри,
Круглі могили, горби!
|
