Ця сторінка вичитана
***
Ах ви, чисті потоки,Трависті береги,
І, волосся природи —
Кучеряві ліси.
***
Жайворонки на полях,Соловії у садках;
Той, уверх летючи, цвірінчить,
А сей на гиллях лящить.
***
А як зійде сонце —Свистить тоді усяка птиця
І весь воздух дзвенить
Наповнений музикою.
***
Починає сходити сонце —Пастух виганяє вівці,
І на своїй сопільці
Видає тремтючі трелі.
***
Пропадайте ви, думи тяжкі,Міста премноголюдні!
А я хліба шматком задоволюся,
Аби умерти міні серед природи.
ПІСНЯ ЧОТИРНАДЦЯТА
(на текст: „На сторожі стану ї зійду на камінь“[1]).
Що таке слава тепер?
Що таке гойність у наші часи?
О Ізраїлю! Треба розуміти
Як велика в усім тім сила гидри звіра.
- ↑ У Сковороди приписано: „Древняя малороссійска о суетѣ и лести мірской.“