Ця сторінка вичитана
ПІСНЯ ВІСІМНАДЦЯТА
(на текст: „Господь гордим противиться, смиренним же дає благодать“ .
Ой ти, птичко жовтобока —
Не мости гнізда високо;
Мости на зеленій травці,
На молоденькій муравці.
От яструб над головою
Висить, хоче ухватити.
Вашою живе він кровію
Он бач — кігті він гострить.
***
Стоїть явір над горою,Все киває головою,
Буйні вітри повівають,
Віти явору ламають;
А вербочки шумлять низько
І тягнуть мене до сна.
Тут тече потічок близько,
Видно воду аж до дна.
***
Чого ж міні роздумувати над тимЩо мене мати породила на селі?
Нехай у тих мозок рветься
Хто високо в гору дметься.
А я буду собі тихо,
Проживати милий вік.
Так мине мене все лихо,
Щаслив буду чоловік.