***
Поглянь, будь ласка, в середину самого себе і там ти знайдеш приятеля,
Знайдеш другу волю,
В злій долі знайдеш блаженну.
Там світло твоєї тюрьми, там квітки твого бруду.
Правду каже Августин: пекла нема й не було;
Твоя проклята воля — ото пекло,
Воля наша — ото пекельна піч.
Заріж ту волю, друже, то не буде ні пекла ні мук.
***
Воле — пекло несите! Все тобі їжа, а ти всьому отрута.
День і ніч пащекою зіваєш,
Усіх без розбору ковтаєш;
Убий ту душу, брате, то знищиш і все пекло.
Боже, живий глаголе! Хто без Тебе може бути веселим?
Ти один усім життя й радість,
Ти один усім рай і солодкість.
Убий злу волю в нас, аби нами володів твій голос.
***
Дай нам сей найпотрібнійший дар! Славимо ми тебе, Царя царів.
Тобі співає і вся вселенна
В тім законі сотворена —
Що потрібне нетяжке, а тяжке — непотрібне.
