що чоботи й шапка не користні в життю людському? Скільки я примітив, то той безпорядок по більшій части залежить від часу, місця, міри й особи. Наприклад, у горячий літній південь без дійсної потреби шубу тягати, або спати не в свій час і без міри чи не на місці — се все безпорядок, але не сам сон чи шуба; самі ті річи суть благі, бо все благостне. Мудреці життя людське уподобили комедьянській грі. Таким чином можна сказати, що ти тої чи иншої ролі добре заграти в театрі не зможеш, але чи можна ж говорити, що уся та роля для комедії вредна, коли її туди опреділив благорозумний сочинитель?
В комедії нашого життя премудрий Творець опреділив бути і великим персонам і поганим маскам. Отже, дивлючися на чиюсь природу й бачучи гидливість, жалісливість і боязливість, я можу сказати такій людини — ти нездатний бути лікарем чи поваром. Але де і кому я казав, що уся лікарська навука й поварське майстерство вредні? Казав я, часом, тому чи иншому — тобі не підходить бути священником чи ченцем, але щоби сказати ніби священство й монашество взагалі вредні — того ніколи не бувало. Хто по натурі своїй клопітливий та ретивий, тому можна порадити берегтися бути градоначальником, де бувають безперестанні оказиї до гніву. Але чи можу я подумати, щоби свавільству людському непотрібні були командири? Та помилуйте ж ви мене! Не настільки ж уже я дурний, щоб отаке говорити. Такі думки можуть прийти хіба до скаженої голови, а мене ж таки де-хто називає розумною людиною.
А невже ж я хули чи хвали достоїн за те, що правдолюбні й незлобиві серця запевнити можу, що не хулю ніякої статі життя, а вчу тільки завжди пізнати самого себе, до чого ти рожден, бо Господь не хоче нікого обидити, і я тільки сю іс-