(теж п. 11, в. 6). Страх Божий вінець мудрости — і віра теж печать християн. Страх Божий веде в землю обіцяну — і вірою переходять Чермне море (До жидів п. 11, в. 29). Страх Божий додає днів (Притчі п. 10, в. 27) — і віра во віки віків стояти буде (Сір. п. 40, в. 12). Страх Божий жерело життя (Притчі п. 14, в. 26) — і вірою праведник живий буде (Авак. п. 2, в. 4). Страх Божий відгонить гріхи (Сір. п. 1, в. 21) — і віра виконує заповідь (Іван п. 3, в. 23). Страх Божий, боючися Бога, вірує в Нього — і віра, вірючи в Бога, боїться Його. Страх Божий заповідає спокій (Сір. п. 1) — і, вірою оправдавшися, спокій маємо в Бозі. Як можна вірити в Бога, не боючися Його? І як можна боятися Бога, не віруючи в Нього? Бог і Христос і заповідь Христова — се одна воля Божа.
Отже звідси видно, що віра й страх Божий — се одно. Страх Божий — се дух Божий в людині, яко сказано: „наповнить його дух страту Божего“ (Ісаїя п. 11, в. 3). І віра Христова се теж єсть дух Господень, яко сказано про „імущих духа віри“ (Кор. п. 9, в. 13). Отже ми Богом Бога і духом духа бачимо. Отець притягає нас до Сина, а Син до Отця. Але ж бо Отець є в Сипі, а Син в Отці — так і страх Божий у вірі, а віра в страху Божім. Страх Божий є внутрішне свідоцство про сина, а віра — зовнішній доказ перед чоловіком.
Коли б мене хто спитав — як то дістати страх Божий, я би йому відповів із Сіраховим сином: „забажавши премудрости, соблюдися перед Господом і Господь подасть премудрість і страх Божий“. А як би ти знов запитав — як дістати віру, то скажу тобі з Іваном: „всяк согрішающий не побачить Його з не пізнає Його“. Запитай же мене тепер — як дістати в наслідство ще й дорогоцінні заповіди — я тобі відповім з Давидом: „блажен муж, що боїться Господа й бажає по заповідях Його“. От бачиш як до згада-