Сторінка:Гомерова Одиссея. Гексаметром на мову українсько-руську (1889).pdf/39

19

„Страхів таких не прийшлось би тобі нам отут завдавати
185„Та роздратовувать гнїв в Телемаху, що б грошей за сеє
„Від козаренка, або й подарунок який роздобути.
„Я тобі от що скажу і побачиш, як все те поправдї
„Сповниться; як що оттак ти все будеш на гнїв приклоняти
„Сего молодшого, розумом сам і лїтами старійший,
190„То Телемахові перш, нїж кому, воно в горе складеться,
(„Сам вїн нїчого не вдїє без нас і проти нашої волї);
„Що-ж до старого тебе, завдамо тобі кару велику:
„Будеш ти нас памятати й слїзми обіллєшся гіркими.
„Я Телемахові і сам дам пораду від щирого серця:
195„Матері хай повелить, що б в господу отця повернулась;
„Зроблять весїллє їй там і багато зготують посагу,
„Як те бува́ у хозяйській семьї для дочки дорогої;
„А вже без сего здається менї, що нїхто із Ахейцїв
„Од сватовства не відступиться; не боїмось ми нїкого!
200„Нї Телемаха, що так вже гаразд говорити, нї твого
„Ми не злякались, старий, віщування: не статочне дїло
„Речи твої, лиш спротивляєш нам ти усїм і ще гірше.
„Марне страчатимем ми все добро, поки буде водити
„Всїх нас весїллєм оттим Пенелопа; ми кожний день божий
205„Все сперечатися будем зза шлюбу, — кого вона візьме.
„Свататись ми не підемо за других, що б взять у замужство
„Кожному з нас собі пару, як скрізь то бува́ по закону“.
І Евримахові знов Телемах так почав говорити:
„О! Евримаче! і ви, женихи Ітакійські поважні!
210„Більш об сїм дїлї просить вас не буду й не скажу вже й слова.
„Відомо єсть то безсмертним богам, тай усїм Ахеянам.
„Дайте тепер ви менї скороходного човна й на нёго
„Двадцять гребцїв, що б возили мене по усїх геть усюдах.
„Маю поїхать я в Спарту, а потім у Пилос пісчаний,
215„Що б возвороту отця там довідатись, що́ так бариться;
„Може хто небудь з людей менї скаже, я може й про  
„Зевса прочую, що людям певнїйшії вісті приносить,
„Як що прочую, що жив пан-отець і прибуде до дому,
„Рік лиш єдиний чекать ёго буду с тугою на серцї,
220„А як почую, що вмер і вже більш між людьми не вітає,
„Зараз до дому вернуся у рідную, милу Ітаку;
„Справлю почесні ёму похорони й могилу насиплю,
„Все, як поводиться й матїр, що б заміж ішла, приневолю“.
Сеє сказавши, він сїв, пісьля нёго з громади піднявся