Сторінка:Гомерова Одиссея. Гексаметром на мову українсько-руську (1889).pdf/7

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


Вступне слово видавництва.

Переклад Гомерової Одиссеї на мову українсько-руську єсть річ вельми важна задля нашого письменства, єсть дуже значне наше національне придбаннє. Переклади ґенїяльних творів се великий і вельми потрібний привід до духового розвитку народу і мови. Той народ, що спромігся перекласти на власну мову твори великих ґенїїв, вже тим самим і найпевнїйше доводить, що має не тілько право, але й хист і снагу на самостійний розвиток духовий.

Між ґенїяльними творами Европи Гомерові поеми найстарійші і більш за деяких інчих спільні і близькі, усякій людинї. Письменства старійші за наше мають немалу силу перекладів Гомерових поем; переклади роспочавшись за давних ще часів, не перестають з'являтися і досї. С часом міняться погляди і зрозуміння Гомерових поем і се викликає нові переклади.

Думка про переклад на мову українсько-руську Гомерових поем народилася теж давно вже. Тому буде років з двадцять, як, небіщик вже, Степан Руданський переклав Гомерову Ілїяду; але переклав метром народнім українсько-руським. Переклад Руданського друкувався в „Правдї“, та, на превеликий жаль, не доведено ёго до кінця нї в журналї, нї окремим виданнєм. Ще за довго до Руданського наш Українець (Полтавець) Микола Гнїдич збогатив росийське письменство, надїливши ёго перекладом Ілїяди, зробленим гексаметром. В перекладі Гнїдича чимало українїзмів. — Вже-ж пак шкода, що Гнідич не зробив перекладу Ілїяди на рідну