Сторінка:Горліс-Горський Ю. Отаман Хмара (1934).pdf/41

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Отже тут ще є затвердження присуду найвищим судом, якому ми самі присилаємо кожну таку справу. Порушення процессуальних приписів при розгляді вашої справи — найвищий суд не знайшов…

— Алеж.. голова суду й один член, нас допитували, затверджували слідство, росписані на акті обвинувачення…

Прокурор перекинувся усмішкою з „членом суду“ Галіцкім.

— Склад суду був законний. Отже… ви подавали ще телеграму про помилування до всеукраїнського старости…

Так от тут… „Розглянувши… з огляду на важкість злочину і соціяльну небезпечність засуджених — прохання їх залишити без наслідків. Голова ВУЦВК Петровський. Секретар Буценко.“

Жінка засмучено, з любовю глянула на свого чоловіка, який стояв здвигнувши брові, міцно затиснувши уста.

Прокурор обернувся до Хмари.

— А ви засуджені по лінії ҐПУ… Вам товариш Галіцкій прочитає постанову колегії…

Галіцкій „ласкаво“ усміхнувся Хмарі й взяв зі стола папірець.

„Колєґія об'єднаного ҐПУ, в складі голови т. Дзержінського, членів т. Менжінського та Ягоди, розглянувши… постановила: Харченка Семена Васильовича — розстрілять.“

Прокурор склав до течки папери.

— Ну — здається все… Можна закінчувати…

Жінка нервово здригнула плечима.

— Товариш прокурор! дозвольте нам з чоловіком перед смертю поцілуватись…