якою вона здавалася задоволеному з наявного кріпосницького ладу поміщикові.
Як і у Гоголя в «Вечерах на хуторе», у Гребінки зображена не справжня реальна кріпацька Україна, а романтично-легендарна в історичному минулому і ідилічно-легендарна в сучасному, щаслива Аркадія, — така, якою вона малювалася в уяві і в бажаннях представників козацько-дворянського землевласницького середовища.
Навіть і елементи реалістичного зображення деталей, які трапляються в окремих творах, не виходять за грань уявлень самозадоволеного поміщика.
Відзначальна риса всієї творчості Гребінки руською мовою — наслідувальність, певніше, різкі ознаки сучасних літературних впливів, як в тематиці, так і в художніх методах. В ряді творів різних жанрів почуваються впливи і Булгаріна, і Загоскіна (в історичних романах), і Бестужева-Марлінського, а особливо — Гоголя.
Але Гребінка сприймає лише поверхові риси цих зразків. Він захоплюється мотивами творчості Гоголя і намагається відтворювати їх (романтизація української старовини в історичних речах, мотиви «Вечорів на хуторі» в «Рассказах пирятинца» та інших творах; мотиви «Шинелі», «Носа» і «Невского проспекта» в петербургських оповіданнях та нарисах); але в цьому відтворенні він далеко не досягає художньої висоти гоголівських зразків навіть в окремих елементах творчості.
