Сторінка:Гребінка Євген. Вибрані твори (Київ, 1935).djvu/22

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

вишукуючи лише найбільш безпечного місця в ній і безпечних методів пристосовання до неї.

Яке ж це місце і які ці методи?

Рядом байок з ясно сформульованими суспільно-моральними сентенціями письменник дає відповідь на це запитання, ту відповідь, яка визначається його класовою позицією.

Не піднось голови, а тримай її похиленою вниз, бо похилена голова — то ознака мудрості, а піднята — порожнечі, — повчає байка «Ячмінь». Повне зерно на дно топе, а порожнє поверху плаває, — додає байка «Пшениця». Сіренька непомітна пташка, що співає «сховавшись між гіллям» — ото й є найцінніше створіння, — така ідея байки «Соловей». — Не критикуй, не гань свого болота, коли ти й сам у ньому сидиш, — проповідє «мудрість» приказки у байці «Верша й Болото».

«Знай своє місце» — не пнися вище свого середовища мовчи та жуй свій шматок у призначеному тобі закутку, — така мораль байки «Цап» з її чиновницько-побутовим натяком: «нащо було Паньку прохаться в прокурори». Ще ясніше ця мораль чиновницького та дрібно-поміщицького «смиренномудрія» виявлена у байках: «Ворона і Ягня», «Мирошник» та «Вовк і Огонь».

Що «птичий цар» — орел хапає ягнят із отари — на це байкар дивиться як на цілком закономірне явище. Відповідним добором художніх засобів поет навіть виявляє певне захоплення міццю і сміливістю орла: