Сторінка:Гребінка Євген. Вибрані твори (Київ, 1935).djvu/55

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
XI
 
МАКІВКА

У лузі маківка весною зацвіла,
Проміж других квіток, як жаром червоніла;
До неї раз-у-раз літа бджола,
Бабок, метеликів над нею грає сила.
 Пройшов день, два, і з неї цвіт опав,
 І маківка осиротіла;
 Бджола на іншій квітці сіла,
 Ту погань-метелів мов би лихий забрав.

Дівчино, серденько! жартуй, поки є врем'я,
Жартуй, та не глузуй із бідних парубків,
А то мине весна твоїх годів,
Покине і тебе дияволове плем'я.