Сторінка:Гребінка Євген. Вибрані твори (Київ, 1935).djvu/58

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
XIII
 
МОГИЛИНИ РОДИНИ

Ось чутка степом полетіла
(На що то гріх не підведе),
Що у степу якась могила
Дитину швидко приведе.
Про диво цеє як почули,
То люди зараз в степ махнули,
Старий і молодий к могилі знай іде,
Крий боже, народу якого там зібралось.
Як об Іллі в Ромні.
Буцім там місто починалось.
Де не взялись міняйли й шинкарі,
І підняли між себе галас;
Чумак із сіллю став, із дьогтем дьогтярі,
І красти бублики шатнули школярі;
Сластьони шкварились, сідухи цокотіли,