Перейти до вмісту

Сторінка:Григорьєв-Наш. Про навчання дітей рідній історії (1917).djvu/23

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

однієї ознаки, або якась одна залишня не дозволяють нам уже вважати відому нам річ тим, чим мали вважати з першого погляду. От же й висновок: хоч в державі всі люди слухаються одних законів, а все ж не складають однієї націнальности, бо між тими людьми є такі різниці, які не допускають до цього.

Щоб виробити в дітях загальне поняття про історію, учитель наказує, наприклад, дітям розпитатися дома: коли вони родились, хто їх доглядав, на якім році почали говорити, чи не слабували коли часом, що робили ввесь час до поступлення в школу, як почали ходити до школи і т. и., а також пригадати й самим, що вони пам'ятають, з свого життя, а потім все це росказать йому в школі. На другий раз наказує розпитатися про життя батька, матері, баби або діда; потім довідатися взагалі про життя семї.

Для цього радить: 1) роспитавшись у батьків та глянувши поминальні (панахидні) граматки дізнаться, чи й раніш з стількох душ складалась семя, як тепер, чи збільшилась, чи зменшилась;

2) роспитавшись і оглянувши старі межі, дізнаться, чи завше семя посідала однакову площу поля, городу і т. и.;

З) переглянувши старі і нові речі в дворі, коморі, на горищі і т. и., (вози, плуги, коси то що) довідатися, з чого семя раніш жила;

4) довідаться, чи завше жила семя в одній хаті і чи однаково було будівель в дворі, розшукавши і оглянувши руїни, горбища то що;

5) як хто зуміє, довідатися: а) чи попереду семя жила заможніше, чи тепер і чому, б) хто ра-