тюшенко поспішав з Праги, щоб виконати зложену обітницю. Однак, розтин тіла, переведений місцевим лікарем, зробив сповнення обітниці непотрібним. Тлінні останки цього Великого Українця спочивають в рідних Затурцях, в Українській Землі.
Таким представляється найстисліший біографічний нарис цього, щедро обдарованого здібностями, Сина України та одночасно й нещасливого, як є нещаслива, обдарована багатством і квітами, сама Україна.
Податки оцінку творчости В. Липинського вкоротці, бодай телеграфічним стилем, є рішуче неможливо. Вивчати спадщину В. Липинського треба роками при умові наполегливої праці багатьох людей, — а викладати її треба щонайменше на протязі часу університетських дисциплін. Його спадщина є такою науковою фортецею, яку легкими кавалерійськими наскоками не взяти. Сьогодні обмежимось загальною характеристикою творчости Липинського, щоб перейти потім лише до деяких сторін його діяльности. У своїй творчости Липинський здебільшого оригінальний, самобутній. В цілій українській науці не знаємо вченого, що міг би зрівнятися з ним щодо неповторности.
Липинський не переймає ані філософії, ані стягнених з чужого поля ідей і концепцій, як не є носієм викривленого світогляду більшости сучасного йому українства. Липинський не пливе бездержавницьким річищем української науки, а протиставить їй всю силу творчого генія. Для утвердження нації в її предковічних кордонах, Липинський вийшов на прю з загосподареним в науці атеізмом, матеріялізмом, чистим раціоналізмом, псевдодемократизмом і плебейством та визбирує окремі цеголки власнодержавницьких традицій, створюваний під охороною хреста й меча.