Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/106

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

її справи, не будуть налазити бояре з чужих земель, місцеві князї й бояре, вважаючи на бажання людности й землї, будуть приладжувати ся, приміняти ся до них, щоб земля не стратила до них охоти й не почала шукати собі иньшого князя, — бо се в тодїшнїх обставинах було зовсїм не трудно.

94. Київське князївство в ХI — ХII в.

Власне разом із розмноженнєм князїв і осїданнєм іх в певних землях, розвиваєть ся отся важна зміна в відносинах князя і землї, громадянства. Князь не може опирати ся на свою воєнну силу, набрану з ріжних чужениць Варягів і всяких зайд, готових виробляти з людьми що хоч, як бувало давинїйше. Дружини тепер були малі, бо нї з чого було утримати великої, і дружина ся з осїданнєм князїв осїдає теж в землї.

З заволок вояків-купцїв вона перетворяєть ся в господарів-поміщиків, бо торговля взагалї упадає в сїм часі, через утрату степових, полудневих доріг, а економічна руїна давала богато невільних або напів невільних, кріпацьких рук, з якими можна було вести велике хозяйство. Дружина перемішуєть ся з місцевим боярством, разом з ним стає вищою верствою місцевого громадянства. Князь чує силу сеї верстви і пильнує потрапляти їй.

Громада забирає велику власть над князем і коли не вдоволена його управою, без церемоній жадає від нього, аби перемінив те чи се, бо инакше не хочуть його. В одних землях сю силу забирає ширше громадянство — то значить боярство і міщанство більших міст, в иньших