Сторінка:Грушевський М. Ілюстрована історія України. 1921.djvu/325

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Хмельнищина на довгий час викинула з великих просторів східньої України, з воєводств Київського, Браславського і Чернигівського всяке иньше начальство; зістали ся тільки виборні уряди міські, зістали ся маєтки монастирські й церковні, де далї задержали ся старі порядки і управа, а поза тим була сама свобідна, переважно показачена людність. Ті що не приставали до козаків, писали ся в міщане, однаково чи сиділи по містах чи по селах, і з них збирали ся ріжні доходи до козацького військового скарбу. Людність козацька не платила податків, тільки служила службу військову. В часах тих неустанних воєн військо козацьке старало ся мати тої козацької людности як найбільше, та й самі люде за безпечнїйше вважали писати ся в козаки, щоб не попасти назад під панщину.

253. Хмельницький і сучасна Україна (картина кінця XVII в.).
Під фігурою Хмельницького карта України подїленої на полки (означені булавами); на низу Дніпровім Сїча (шатро з корогвою і булавою). З лівого боку військо козацьке, представлене старшиною, по числу полків. З правого — шатро гетьманське, над ним герб військовий, на долї група переляканих Поляків з написом: „А ляхамъ так страшно, что гдҍлибо повҍютъ вҍтри, вси яко Хмильницкій идетъ разумҍютъ“.

Число полків за Хмельницького було не однакове. В реєстрі 1649 — 50 р. на правім березі Днїпра бачимо 9 полків: Чигиринський,