7
I ЧИСЕЛЬНІСТЬ
В Росії: цїлі ґубернїї Харківська, Полтавська, Катеринославська, Херсонська, Київська, Волинська і Подїльська, части більші або менші ґубернїї: Чернигівської, Курської, Воронїзької, Донської, Кубанської, Таврійської, Бесарабської, Люблинської, Городенської, Сїдлецької й Минської.
В Австрії — Східня Галичина і підгірський пояс Західньої та північна частина Буковини.
В Угорщині — більші або менш значні частини комітатів Спишського, Шаришського, Землинського, Ужського, Бережського, Мармароського й Угочського.
На сїй теріторії українська людність сидить збитою масою, без значнїйших чужоплеменних островів серед неї. В західнїй части чужоплеменні домішки — Поляків, Жидів, Угрів в сумі не переходять за 30%, хоч і тут стрічають ся місця з одностайною українською людністю — напр. в гірських частях Галличини і угорської Руси, де навіть офіціальна статистика рахує українську людність на 90%. Досить розмішана українська люднїсть Чорноморя і східнїх окраїн, кольонїзованих Українцями спільно з Великоросами й иньшими народностями, хоч і тут теж стрічають місця з дуже одностайного людністю, 80–90% навіть по офіціальній статистицї. В центральних же частях українська людність особливо одностайна і вагаєть ся між 80% і 98% навіть по офіціальний переписи. Загалом усього українського народу треба рахувати тепер на сїй теріторії коло 33 мілїонів (вповнї докладно означити цифру неможливо, бо при урядових переписях українська народність обраховуєть ся все більше або менше не корисно для неї)[1].
Опанованнєм теперішньої теріторії — розселеннєм на нїй розпочинає своє історичне житє український народ. Розселеннєм на сїй тери-
- ↑ В Росії перепись людности з 1897 р. на українській етноґрафічній території нарахувала 21.400 тис., але ся цифра значно низша дїйсної; тепер української людности на сїй території треба рахувати коло 28 міл.В Галичинї урядова перепись 1900 р. числить Русинів коло 3.075 тисяч, але в дїйсности треба рахувати їх тепер на 3½ мілїони. На Буковинї та-ж перепись виказує коло 298 тис.В Угорщинї офіціальна статистика начислила близько 429 тис. Русинів, в дїйсности треба рахувати їх коло 500 тис.
Див: А. Ярошевичъ, Малороссы по переписи 1897 г. (К. С. 1905, VI), Охримович З поля національної статистики Галичини (Студії з поля суспільних наук, I), С. Томашівський Угорські Русини в сьвітлї мадярської урядової статистики (Записки Наук. Тов. ім. Шевченка т. LVI, 1903). Незадовго в виданню „Украинскій народъ въ прошломъ и настоящемъ“ мають вийти статистичні огляди українськоі території О. Русова, В. Охримовича і С. Томашівського.
