Разом з сими змінами міняли ся й обставини житя чоловіка.
Ледова доба має ще той інтерес, що се перша безсумнївна доба чоловіка, задокументована вповнї ясними і безперечними слїдами його істнування. Що перед тим — все більш або менш гіпотетичне або й сумнївне.
Чоловік перебув довгий процес розвою від чоловікоподібної мавпи до того що ми називаємо людиною, homo sapiens. Третична доба, як звичайно приймають, була власне добою сього розвою, що полишив нам свої слїди в видї бічних галузей родословного дерева чоловіка — чоловікоподібних пріматів сучасних (шіпманзе, гібон, оранґ) і вимерших, звісних тільки з находок, як pliopithecus, dryopithecus, і нарештї знайдений тому кільканадцять лїт т. зв. pithecanthropus erectus з острова Яви, найбільш дорогоцїнний переходовий тип від мавпи до чоловіка. Розумієть ся, тільки приблизно і більше менше конвенціонально можна означити момент, коли з поміж чоловікоподібних приматів, чи „гомінїдів“, як їх ще називають, виступає сотворіннє, яке можемо признати людиною. Неясним зістаєть ся і се, як давно се настало[1]. Останнїми роками се питаннє трактувало ся дуже живо, і до рішення його крім спостережень антропольоґічних та палєонтольоґічних пробувано підійти дорогою археольоґічною, за помічю т. зв. еолїтів, камінних виробів з третичної доби (назва досить кучерява, від грецького eos, розсвіт, і lithos, камінь, каміннє з розсвіту людського житя). Се старе питанє останнїми роками дебатувало ся з небувалим ще завзятєм, з великим накладом наукової енерґії, і теорія третичного чоловіка придбала собі багато прихильників. Ряд дослїдників признав в кремінних фраґментах ділювіальних верств ріжних місцевостей знаряди, штучно вироблені (т. зв. артефакти), уживані чоловіком, й істнованнє чоловіка в другій половинї третичної доби — в міоценї та
- ↑ З величезної лїтератури останнїх лїт назву Haeckel Anthropogenie und Entwickelungsgeschichte des Menschen, 6 вид. 1910 р. Hertwig Lehrbuch der Entwickelungsgeschichte des Menschen und der Wirbeltiere, 9 вид. 1910 р. Klaatsch Entstehung und Entwickelung des Menschengeschlechtes, в серії Weltall und Menschheit, 1902, Schwalbe Die Vorgeschichte des Menschen, Штутґарт, 1906. Kohlbrugge Die morphologische Abstammung des Menschen, Штутґарт, 1908. Magnus Vom Urtier zum Menschen, Галє, 1908. Haeckel Unsere Ahnenreihe, Єна, 1908. Buschan Menschenkunde, Штутґарт 1909 (Naturwissenschaft. Wegweiser). K. Günter Vom Urtier zum Menschen, Штутґарт, 1909. Mahoudeau L'origine de I'homme 1909 (Revue de l'Ecole d'anhtrop.) Hoersen Natur- und Urgeschichte des Menschen, Відень, 1909. Див. також низше лїтературу ділювіального чоловіка.