Перейти до вмісту

Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu/871

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Курнути См. Курити.

Курня́в! меж. Подражаніе мяуканью. Желех.

Курнявка, ки, ж. Раст. Дождевикъ, Licoperdon. Вх. Уг. 248.

Курої́д, да, м. = Куркоїд. Лях, по його мислі, то син чортів, вражий, поганий, негідний, куроїд, жабоїд. Левиц. (Правда, 1861, 437).

Ку́рок, рка, м. Курокъ. Да вже шаблі заржавіли, мушкети без курків, а ще серце козацькеє не боїться турків. Макс. Одвів курка і вже хотів був стріляти. Чуб. I. 154.

Курокра́д, да, м. Крадущій куръ. Мир. ХРВ. 256.

Курола́п, па, м. = Курокрад.

Ку́ронька, ки, ж. Ум. отъ ку́рка.

Ку́ронько, ка, м. Ум. отъ I. Ку́р.

Куропа́тва, ви, ж. Куропатка. Мудрий! Ззів куропатву, а каже, що одгризлась. Ном. № 3067.

Куропі́ння, ня, с. Пѣніе пѣтуховъ. Учора я довго сиділа, аж до куропіння сиділа, все ждала, та ні, — не діждала. Сніп. 224.

Куроспі́в, ву, м. = Куропіння.

Курохва́т, та, м. = Курокра́д. Прибіг к троянцям, засапався, мов з торгу в школу курохват. Котл. Ен.

Ку́рочка, ки, ж. 1) Ум. отъ ку́рка. Нема тієї курочки, що несла золотії яєчка. Ном. № 1843. 2) Куриная слѣпота. У мене курочка була на очах... Так мені видно стало, наче не було в мене курочки. Грин. II. 95.

Ку́рта, ти, ж. 1) Короткое одѣяніе до пояса. КС. 1882. VIII. 385. 2) Короткохвостая овчарка. Ой ішов чабан дорогою, а курта йшла долиною. КС. 1882. VIII. 385.

Курта́тий, а, е. Короткохвостый.

Ку́ртий, а, е. Короткій. Вх. Зн. 30.

Ку́ртка, ки, ж. Короткое мужское одѣяніе: родъ кафтана или родъ казакина съ тальею и узкимъ стоячимъ воротникомъ; возлѣ Львова — полотняная одежда только до пояса. Гол. Од. 17, 54, 44.

Курча́, ча́ти, с. 1) Цыпленокъ. 3 курчатами квочка... кублилась у моркві. Левиц. I. 28. В запалі налетів на Мага, як на мале курча шулік. Котл. Ен. VI. 32. Хо́дить, як курча́та погуби́в. Имѣетъ растерянный видъ. 2) мн. Курча́та. Трещины въ кожѣ на рукахъ и ногахъ отъ холода и вѣтра. Ум. Курча́тко, курча́точко. Ой висиділа квочка четверо курчаток. Чуб. III. 194. Уже яєчко наклюнулось, то й курчатко незабаром вилупиться. Ном. № 4891.

Курча́ти, чу́, чи́ш, гл. О голубяхъ: ворковать. Голуби курчат. Говорится также и о лягушкахъ, когда онѣ урчатъ. Жаби курчат. Вх. Уг. 248.

Ку́рчин, а, е. Принадлежащій курицѣ. Курчина сем'я. К. Дз. 138.

Куря́, ря́ти, с. 1) = Курча. 2) мн. Ку́рята = Курчата (см. Курча 2).

Ку́рява, ви, ж. 1) Пыль. Їде шляхом до Києва берлин шестернею... Опинився против старців — курява лягає. Шевч. 89. У степу курява така, наче чия велика панщина почала віяти жито на току. ЗОЮР. I. 291. 2) Мятель, вьюга. Не велика курява, та багато людей губить. Ном. № 13842.

Куря́виця, ці, ж. = Курява. Желех.

Куря́к, ка, м. Навозъ для топки.

Ку́ряний, а, е. Пыльный. Ой із того куряного шляху привертайте к зеленому гаю. Рудч. Чп. 98.

Куряни́ця, ці, ж. = Курява 2. Вх. Уг. 249.

Ку́рятина, ни, ж. Куриное мясо. Та казала собі снідання дати, снідання дати — все гусятину, єї подружечки — все качатину, єї кухарочки — все курятину. Чуб. III. 403.

Куря́тник, ка, м. = Курник. А ходім, панотці, що там за диво діється в курятнику. Левиц. I. 189. По заході сонця іди в курятник, під сідало з нездоровою дитиною. Чуб. I. 141.

Куря́ч, ча́, м. = Курець. Вх. Лем. 430.

Ку́рячий, а, е. Куриный, пѣтушій. Поставили собі хатку на курячій ножці. Рудч. Ск. I. 27. Іди собі на очерета, на болота та на дрімучі ліса, де курячий глас не заходить. Чуб. I. 134. Ку́ряча голова́. Дуракъ. Не плачте, курячі голови, вам треба радуватись, а не плакать. К. ЧР. 416. Ку́ряча ла́пка. Раст. Trifolium montanum. Воно і походить на курячу лапку. Черк. у. Ку́рячі о́чки. Раст. Курослѣпникъ, Anagallis arvensis L. ЗЮЗО. I. 111. Ку́ряча сліпота́. а) Болѣзнь глазъ. Як що перший раз побачиш (горицвіт) та насушиш, то воно добре од курячої сліпоти підкурювати. Чуб. б) Раст. = Ку́рячі о́чки. У Рогов.: Ranunculus polyganthemus. ЗЮЗО. I. 133. У Шух. Ranunculus acris. Шух. I. 22. Ку́ряче стеге́нце. Раст. = Ку́ряча ла́пка? Куряче стегенце в борщ по весні кришуть. Константиногр. у.