послав за його добру лагідну вдачу. Г. Барв. 148. Ум. Лагідне́нький.
Ла́гі́дність, ности, ж. Кротость, мягкость душевная, миролюбіе. Чого ви хочете? Чи з лозиною прийти мені до вас, чи з любов'ю і духом лагідности? Св. пис. І. Коринѳ. IV. 21.
Ла́гідно, нар. Мирно, кротко, тихо, мягко, дружелюбно; нѣжно. Через що коти гризуться з собаками і… не живуть лагідно? Грин. I. 7. Покірно вклонився… і відказав лагідно. Г. Барв. 333.
Ла́года, ди, ж. Кротость, мягкость душевная; согласіе, миролюбивыя отношенія. Вони робили… мечем та кулаччєм, а ми — пером та лагодою. К. ХП. 134.
Ла́годжіння, ня, с. = Лагодіння.
Ла́годиком. См. Лагід.
Ла́годити, джу, диш, гл. 1) Готовить, приготовлять. Іди лишень полуднувать лагодь. Шевч. 241. За панича лагодила, за немила дала. Гол. 2) Починять, исправлять, приводить въ надлежащій видъ. Лагодили самопали, ратища стругали. Шевч. Шо ви лагодите чересла та лемеші? Лагодьте лучче батьківські списи, бо буде хутко усім робота. К. ЧР. 194. Я її чоловікові колись і чоботи лагодив. Г. Барв. 301. 3) Снаряжать. По вашій оборі сам Господь ходить, ой ходить, ходить та все лагодить: лагодить воли й по три плуги, бички-третячки та й по чотирі. Чуб. III. 346. 4) Улаживать миролюбиво, уговаривать; укрощать, смягчать. Лагодить сварку. Ліки трохи лагодять біль.
Ла́годитися, джуся, дишся, гл. 1) Собираться, готовиться. А я оце лагодився до вас іти. Кобел. у. Почали лагодитись, зарані виїхали. МВ. II. 94. Парубки лагодяться у танець. Федьк. 2) Починяться. 3) Мириться. Лагодимось, нівроку, як кіт з собакою.
Ла́годжіння, ня, с. = Лагодіння.
Ла́годіння, ня, с. 1) Сборы, приготовленія. Не така дорога, як лагодіння. Кобел. у. 2) Починка. 3) Улаживаніе, умиротвореніе.
Ла́годливий, а, е. Сговорчивый, миролюбивый. Харьк.
Ла́го́дний, а, е = Лагідний. Будь лагодним, будеш і Богу угодним. Ном. № 4425.
Ла́годком, ла́годом. См. Лагід.
Лагоми́на, ни, ж. Лакомство. А на трьох (хурах), самих великих, всякі лагомини: сливи вагові, родзинки, фиґи та маслини. Мкр. Н. 31. Везли з собою лагомини: оливу, мило, риж, маслини. Котл. Ен. IV. 66. Ум. Лагоми́нка. Книші, вареники і всякі лагоминки. Греб. 383.
Лагоми́нець, нця, м. Лакомка, сластолюбецъ. См. Лигоми́нець.
Лагоми́нка, ки, ж. Ум. отъ лагоми́на.
Лагу́зка, ки, ж. = Галузка. І лагузки не випросиш. Черк. у.
Лагу́н, на́, м. = Мазниця (чумацкая для запасного дегтя).
Лаґу́н, на́, м. Стволъ дерева въ нако́ті. НВолын. у. См. Накіт.
Лад, ду́, м. 1) Порядокъ, устройство, строй. У полі-полі військо стояло, військо стояло, ладу не знало. Маркев. 26. Пропаде шкапина, то й той лад у хазяйстві погасне, що й був. Грин. II. 208. За діло новим ладом узятись. О. 1861. IX. 181. В оди́н лад. Подъ одну стать. Константиногр. у. Ні ладу́, ні по́ладу нема́. Нѣтъ никакого порядка. Ном. № 6653. Зроби́ти лад. Привести въ порядокъ. Желех. Через лад. Черезчуръ, чрезмѣрно. Через лад уже брешеш. Ном. № 6872. Став на лад. Достигъ извѣстной прочности своего положенія. Ном. № 4920. Без ладу́ живе́. Безпорядочно живетъ. Въ рядѣ выраженій употребляется въ смыслѣ: толкъ, смыслъ. Чи бу́де з сьо́го яки́й лад? Выйдетъ-ли изъ этого толкъ? З одкладу не буде ладу. Ном. № 11006. Без ладу́. Безъ толку, некстати, глупо. Вбовтнувся в річ без ладу. Ном. № 3155. В лад. Кстати, умѣстно. Дурень багатий, та й слово його в лад. Ном. № 1428. Коли наше не в лад, то ми з своїм назад. Ном. № 4597. До-ладу́. а) Кстати, толково, умно, умѣстно. Хто каже до-ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай. Ном. № 6119. Іти хиба до вас в найми? чи до-ладу буде? Шевч. 449. Говорила небіжка до самої смерти, а все не до-ладу. Ном. № 1506. б) Какъ слѣдуетъ, хорошо. В такій воді, а ні випереш до-ладу сорочки, а ні звариш страви. Дещо. 88. Ладо́м. Толкомъ. Та ви ладом кажіть! Ном. № 2717. 2) Обычай, общепринятыя правила приличія. Ми, хлібороби, — ніколи і в голову пошкрібатись, — не знаєм світові ладу. Св. Л. 82, 83. Щоб оце вигадувати (нові убрання), — почала мати, — то воліла дати б ті гроші на молитви. — Ет, що ви знаєте! — грімнула Мася… Коли не знаєте світові ладу, то не мішайтесь. Св. Л. 113. 3) Распоряженіе. То Хмельницький листи читає, до козаків словами промовляє: „Гей стійте, діти,
