Перепи́сування, ня, с. Переписываніе, переписка.
Перепи́сувати, сую, єш, сов. в. переписа́ти, пишу́, шеш, гл. 1) Переписывать, переписать. Переписав усе знову, бо було погано. 2) Дѣлать, сдѣлать списокъ, реестръ, перепись.
Перепи́суватися, суюся, єшся, сов. в. переписа́тися, шу́ся, шешся, гл. Переписываться, переписаться (о сниманіи копіи). Та й довго ж як воно в тебе переписується, а таке маленьке.
Пере́пит, ту, м. 1) Разспросъ. 2) Переспросъ.
Перепита́ти. См. Перепитувати.
Перепи́тки, ків, м. мн. Свадебный обрядъ: выпивая рюмку, дарить что-либо новобрачнымъ. См. Перепивати 2.
Перепи́тування, ня, с. 1) Разспрашиваніе. А що тобі з того перепитування, що ти раз-у-раз про його сестру перепитуєш? Полт. г. 2) Переспрашиваніе.
Перепи́тувати, тую, єш, сов. в. перепита́ти, та́ю, єш, гл. 1) Разспрашивать, разспросить. Та перепитаю миленького свойого: та чи він у дорозі воли поганяє, ой чи у шинкарки мед-горілку кружає. Чуб. V. 538. Що в козака дві дівчини, одна одну перепитує: чи була ти, подружечко, вчора звечора на улиці? Мил. 117. 2) Переспрашивать, переспросить. Все в тябличку дивлюся, поки він усіх перепитає. Г. Барв. 404.
Перепи́туватися, туюся, єшся, гл. Спрашивать другъ друга. Стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се має зробити. Єв. Л. XXII. 23.
Перепи́ти, ся. См. Перепивати, ся.
Пере́пих, ху, м. Пышность. З перепихом несуть його на марах. К. Іов. 48.
Перепиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. перепха́ти, ха́ю, єш и перепхну́ти, пхну́, не́ш, гл. Переталкивать, перетолкнуть, перепихивать, перепихнуть.
Перепі́єць, пі́йця, м. 1) Небольшой свадебный хлѣбецъ особой формы. Марк. 137. МУЕ. III. 87. В п'ятницю до діла лежні з гурту поробили та шишки і перепійці в піч посадовили. Мкр. Н. 21. 2) Братъ новобрачной, который, послѣ отъѣзда послѣдней въ домъ жениха, также отправляется туда съ цѣлью узнать о результатахъ первой брачной ночи. Контантиногр. у.
Перепі́й, по́ю, м. 1) На свадьбѣ: обрядовое выпиваніе за здоровье молодыхъ, сопровождаемое подарками. Чуб. IV. 677. 2) Тотъ, кто участвуетъ въ перепо́ї. Братіку-перепою, перепий щастя-долю! — Що маю, — перепиваю, щастя-долі не вгадаю. Грин. III. 513. См. еще Перепієць 2. 3) Перепой. Охриплий з перепою голос. Мир. Пов. II. 76. Спить батенько з перепою. Чуб. V. 444.
Перепі́йний, а, е. Относящійся къ перепою 1. Чуб. IV. 677.
Перепі́йщина, ни, ж. Подарки, дающіеся новобрачнымъ во время перепою 1. Kolb. I. 319.
Перепіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. перепекти́, печу́, че́ш, гл. Перепекать, перепечь.
Перепіка́тися, ка́юся, єшся, сов. в. перепекти́ся, печу́ся, че́шся, гл. Перепекаться, перепечься.
Перепі́лка, ки, ж. = Перепелиця 1, 3. Марк. 70. Ой післав я до дівчини Насті, дала вона мені перепілку в маслі. Чуб. V. 435. Какъ ласкат. для женщинъ. Пестить було її всяк: і голубко моя вірная, і ожинко повная, і перепілко моя утішная. Г. Барв. 107. Ум. Перепі́лонька, перепі́лочка. Марусенько моя, лебідочко, зірочко моя, рибочко, перепілочко! приговорював Василь, обнімаючи свою Марусю. Кв. I. 55.
Перепі́лочок, чка, м. Ум. отъ перепел. Через дальнії степи перепілочком перебіжи. Чуб. V. 469.
Перепіра́нка, ки, ж. Порвавшаяся отъ мытья рубаха. Із дранки в перепіранку. Ном. № 11239.
Перепіра́ти, ра́ю, єш, сов. в. перепра́ти, перу́, ре́ш, гл. Перестирывать, перестирать, перемыть (бѣлье) наново.
Перепіра́тися, ра́юся, єшся, сов. в. перепра́тися, перу́ся, ре́шся, гл. Перестирываться, перестираться, перемываться, перемыться. Ото сорочка така, що через три дні перепірається і сама на тебе надівається. Грин. I. 100—101.
Перепі́ти, пі́ю, єш, гл. = Переспівати. Ой що вміли, перепіли, — співайте сами. Рк. Макс.
Перепічайка, ки, ж. 1) Родъ лепешки изъ кислаго тѣста, испеченной на сковородѣ. 2) Женщина, пекущая хлѣбы. Знайте мене, перепічайку, що на воротях тісто! Ном. № 10793. Погана перепічайка! напече було хліба глевкого та сирого. Мнж. 101.
Пере́пічечка, ки, ж. Ум. отъ перепічка.
