Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/166

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

цѣлаго бока свиньи. Чтире півті солонини із них наробили. Гол. II. 507.

Півху́нт, та, м. Полуфунтъ. Купила оце півхунта масличка, а воно у тім півхунтові більш соли, ніж масла. Харьк.

Півчва́рта, числ. Три съ половиной. Щоб тебе трясла півчварта року, поки витрясе пшениці копу. Нп.

Півчва́ртаста, числ. Триста пятьдесятъ. Сімсот турків, яничар чотиріста та бідного невольника півчвартаста. АД. I. 209.

Півчва́рти, числ. Двѣ съ половиной (при сущ. ж. р.). Шукали, гляділи і півчварти неділі. Чуб. V. 1071.

Пі́вчий, чого, м. Пѣвчій. Ми святого Петра півчі. Грин. I. 3. Я вас добре знаю, бо ви півчі. Левиц. Пов. 29.

Півшо́ста, числ. Пять съ половиною.

Піга́нистий, а, е. Пѣгій, пестрый. Вх. Зн. 48.

Пігна́тигл. = Погнати. Полон забрали, далі пігнали. Чуб. III. 274.

Пігна́тися, гл. = Погнатися. Глядів свити — не вдягався, за волами так пігнався. Чуб. V. 1015.

Пігну́тися, ну́ся, нешся, гл. = Погнутися. Калина пігнулася. Чуб. V. 563.

Під, по́ду, м. 1) Низъ, низменное мѣсто, западина. Херс. Полт. Перепелиця сіла на поду. Харьк. 2) Основаніе, мѣсто для основанія чего либо, напр. стога, печи и пр. Вас. 180. Поди під стіжки. Левиц. КС. 4. 3) Возвышеніе, подмостки, напр. возвышеніе въ мельницѣ, гдѣ находятся жернова. Мик. 481. Часто во мн. ч. У клуні пшениця на подах була. Зміев. у. 4) Неподвижное основаніе вѣтряной мельницы. 5) = Горище. Kolb. I. 57. Ум. Підо́к.

Під, пред. 1) Подъ. Ой під вишнею, під черешнею стояв старий з молодою. Нп. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. Посл. 2) Къ, подъ. Татарин… далі вже й під Київ підступає. ЗОЮР. I. 3. Він підійшов під віконце та й кличе курочку. Рудч. Ск. I. 19. 3) Подъ властью. Буде добре запорожцям і під турком жити. Нп. 4) У, при, около, подъ. А вже Палій під Полтавою із Шведом побився. Макс. 5) Въ, во. Під той час і брат приходить. Яка з нас під той час мигнеться. МВ. (О. 1862. III. 46). Було під робочу пору. Г. Барв. 325. Мої ви дочки і зяті кохані! Що з вами діється під сю годину, під сю страшну козацьку хуртовину. К. ЦН. 186. Під холеру вони полягли. Мир. Пов. I. 124. 6) На. Выряжали нас… в похід під турка. Грин. II. 209. 7) Під но́гу гра́ти. Играть въ тактъ. Музики грали під ногу маршової. 8) Під п'я́ну руч. Подъ пьяную руку. 9) Під ча́ркою. Во хмелю.

Підбармо́вувати, вую, єш, сов. в. підбармува́ти, му́ю, єш, гл. Подкрашивать, подкрасить.

Підбармо́вуватися, вуюся, єшся, сов. в. підбармува́тися, му́юся, єшся, гл. 1) Подкрашиваться, подкраситься. 2) Поддѣлываться, поддѣлаться. Пластун підбармовується ходом тієї звіряки, яку він… сподівається знайти. О. 1862. II. 63.

Підбасо́вувати, вую, єш, гл. — кому́. Поддакивать кому, подольщаться къ кому. Фр. Пр. 23.

Підба́сок, ска, м. Баритонъ. Та що за голос важний! чистий голосний підбасок. Кв.

Підбере́жка, ки, ж. Пт. = Берегуля. Вх. Пч. II. 12.

Підбере́зник, ка, м. Порода грибовъ. Лохв. у.

Підбива́ти, ва́ю, єш, сов. в. підби́ти, підіб'ю́, єш, гл. 1) Подбивать, подбить. Одступітеся, вороги, із щасливої дороги, підоб'ють кониченьки ноги. Мет. 288. 2) Дѣлать, сдѣлать подкладку. На козакові шапка бирка, зверху дірка, травою пошита, вітром підбита. АД. I. 169. Він ли́сом підши́тий, псом підби́тий. Хитеръ какъ лисица, золъ какъ собака. Ном. № 3052. 3) О тѣстѣ: 4) Окучивать, окучить (растенія). Дівчата… тютюн підбивали. О. 1861. V. 71. Я вдень, до обід, гурки підбивала. Г. Барв. 92. 5) Покорять, покорить, подчинить, поработить. Желех.

Підбива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. підби́тися, підіб'ю́ся, бешся, гл. 1) Подыматься, подняться. Як підбився сизий голубочок угору високо, та зострівся сизий голубочок з буйними вітрами. Чуб. Прокинеться козак, у віконце, — аж підбилось під обід сонце. Чуб. V. 150. 2) Устать, утомиться. Пустіть, каже, люде добрі переночувать: дорога далека з неба на землю, я підбився. Рудч. Ск. II. 22. Пішки йшли, мішки несли, підбилися, потомилися. Мил. 155.

Підбитеня́к, ка, м. Черный, бѣлыми овчинами опушенный кафтанъ у гуцулокъ. Гол. Од. 72.

Підби́тє, тя, с. Подъемъ ноги, сапога. Гол. Од. 15, 25.

Підби́ти, ся. См. Підбивати, ся.