Проти́ ночі. Къ ночи, на ночь. Куди ви проти ночі?… Та переночували б. Св. Л. 123. Не роскажу против ночі, а то ще присниться. Шевч. 146. 8) Смотря по, сообразно съ. Шух. I. 104. 9) Про́ти се́бе підвести́, підня́ти. Поднять что либо, держа его передъ собой. Мнж. 9.
Проти́витися, влюся, вишся, гл. 1) Противиться, сопротивляться. Дурневі і Бог не противиться. Ном. № 6208. 2) Возражать. Лає мене, я й не противлюся, бо винен. НВолын. у. Хоч на мене люде брешуть, — я ся не противлю. Чуб. V. 395.
Проти́вний, а, е. 1) Противулежащій, находящійся напротивъ. З противної вулиці доносився парубочий гомін. Мир. Пов. I. 148. Проти́вна ха́та. Хата по другую сторону сѣней. Сидів собі на лавці у новій світлиці, що одгородив од противної хати. Кв. Через сіни противна хата. Кв. 2) О волнѣ: противная. На Чорному морі недобре вчинає: противну филю зо дна моря знімає. АД. I. 192. См. Супротивний. 3) Непокорный, противящійся. Привів бранців із дарами і противних твоїй волі працювати в твоїм храмі. К. Псал. 152. 4) Непріятный. Противна, як старцеві гривня. Ном. № 5016. 5) Противорѣчащій. Я ж їй слова противного не промовив. Г. Барв. 207.
Проти́вник, ка, м. Противникъ, непріятель. Щоб було так важко і жалко рабам біса, суддям, противникам, ненависникам і усім ворогам моїм. Чуб. I. 96.
Проти́вність, ности, ж. Противоположность. Частіше робить людей близькими приятелями противність їх удачі. Левиц. I. 133.
Протика́ти, ка́ю, єш, сов. в. проткну́ти, ну́, не́ш, гл. Протыкать, проткнуть. За царя Тимка, як була земля тонка: пальцем проткни та й води напийся. Ном. № 6856.
Протиня́тися, ня́юся, єшся, гл. Пробродить, прослоняться. Може ще днів зо три й протиняється тут. Кролевец. у.
Протира́ти, ра́ю, єш, сов. в. проте́рти, тру́, тре́ш, гл. 1) Протирать, протереть, вытирать, вытереть. А росою очі промивати, а рушником очі протирати. Грин. III. 473. Протри мені смажні уста. Чуб. I. 253. 2) Проторивать, проторить. Перед домом був широкий двір, такий широкий, що вози ледві встигли протерти кругом його вузьку дорогу. Левиц. Пов. 145. Тепер скорий шлях просторий до рая протерли. КС. 1882. IV. 169. 3) Проте́рта го́лка. Игла безъ ушка. Нема, як моя сусіда: увесь куток обділяє; ось і мене поратувала: дала протерту голку ще й без жильця. Подольск. г.
Проти́снути, ну, неш, гл. Протиснуть. Тіснота така, що й києм не протиснеш. Ном. № 7681.
Проти́с(ну)тися, нуся, нешся, гл. Протиснуться. Мнж. 190. Трудно було протиснутись, так було багато народа. Левиц. Пов. 24.
Про́тичка, ки, ж. Родъ металлическаго прутика для чистки трубки. Гол. Од. 66. Шух. I. 300, 276. Витягти люльку, довго він довбався в ній протичкою. Мир. ХРВ. 224.
Протіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. протекти́, течу́, че́ш, гл. 1) Протекать, протечь, течь. Ой у полю криниченька, вода протікає. Чуб. V. 377. По долинах ріки протікають. Чуб. V. 937. 2) О посудѣ, крышѣ: давать, дать течь. Наша водянка десь у дні протікає. Харьк. г. Треба перекривати клуню, бо вже і в невеликий дощ протікає. Харьк.
Про́тір, ра, м. Игла безъ ушка. Ном. № 250.
Проті́с, теса, м. Половина дерева, разрѣзаннаго надвое по длинѣ. Шух. I. 88.
Проті́чок, чка, м. Ручей, ручеекъ. Біжать з гір долинами прудкі потічки снігової води. Мир. ХРВ. 354. (У балці) пробігав невеличкий протічок. Мир. Пов. II. 45.
Проткну́ти. См. Протикати.
Прото, нар. Поэтому. Вх. Лем. 458.
Протовкти́, вчу́, че́ш, гл. Протолочь.
Про́товп, пу, м. Проходъ (сквозь толпу). Лагодивсь.... шукати собі протовпу до кафедри. К. ХП. 27.
Прото́впитися. См. Протовплюватися.
Прото́вплюватися, лююся, єшся ж протовпля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. прото́впитися, плюся, пишся, гл. Протискиваться, протиснуться въ толпѣ. Петро протовплявсь усе дальш. К. ЧР. 260. За народом так насилу протовпились до хати. Кв.
Про́товпом, нар. Проталкиваясь.
Прото́ка, ки, ж. 1) Проливъ. 2) Рукавъ рѣки.
Протоми́ти, млю́, миш, гл. Утомить.
Протопи́ти, плю́, пиш, гл. Протопить. Нема дров а ні поліна, нічим хати протопити. Чуб. V. 1074.
